«Месаме-даси» («Третя група»), перша соціал-демократична партія в Закавказзі. Заснована за ініціативою Е. Ф. Ніношвілі і М. Р. Цхакая в 1892 на конференції в м. Зестафоні (Шоропанський повіт Кутаїсськой губернії) як літературно-політична група, після прийняття статуту в 1893 оголосила себе інтернаціональною групою соціалістів-марксистів з цілями: пропаганда марксизму, організація нелегальних кружків, встановлення зв'язку з марксистськими групами і кухлями Закавказзі і всієї Росії. Перший публічний виступ групи відбувся 8 травня 1894 на похоронах Ніношвілі. Письменник і громадський діяч Г. Е. Церетелі в газеті «Квалі» («Борозна») назвав цю організацію «М-коду.-д.» [перша група (Пірвелі-даси ) і друга група («Меоре-даси» ) були революційно-демократичними Члени групи знайомилися з працями До. Маркса, Ф. Енгельса, Р. Ст Плеханова, вели пропаганду серед молоді, що вчиться, виступали на сторінках легальних газет «Квалі» і журналу «Моамбе» («Вісник»), організовували робочі кухлі, сприяючи поширенню марксизму серед робітників і інтелігенції. Центром діяльності «М-коду.-д.» був Тбілісі, вона робила вплив на ін. райони Грузії і Закавказзі, мала зв'язок з соціал-демократичними кухлями Ф. А. Афанасьева, І. І. Лузіна, Р. Я. Франчески, Н. П. Козеренко, В. К. Родзевіча-Бельовіча і ін. Із самого початку група не була політично однорідною. Велика частина її (Н. Н. Жорданія, І. І. Рамішвілі, С. Ст Джібладзе, Н. С. Чхєїдзе) схилялася до легальному марксизму і націоналізму, надалі до економізму, виступала проти марксистського розуміння класової боротьби, вважаючи гегемоном грядущої революції буржуазію, проповідувала ідею союзу робочого класу з ліберальною буржуазією в боротьбі проти царизму; стояла на позиціях буржуазно-нациоанлістічеськой теорії «цивільного світу», додаючи спільності національних інтересів всіх класів вирішальне значення в соціальному розвитку. Революційна частина групи (М. Р. Цхакая, Ф. І. Махарадзе і ін.) відстоювала ідеї пролетарського інтернаціоналізму, керівній ролі робочого класу в революції, боролася з буржазним лібералізмом і націоналізмом. У 2-ій половині 90-х рр. у зв'язку із зростанням робочого руху в Грузії і посиленням впливу ідей наукового соціалізму на передові круги пролетаріату і інтелігенції боротьба революційного крила «М-кодом.-д» з опортуністичною частиною загострилася; цьому сприяв вступ до групи в 1895—98 революційних соціал-демократів. Ст З. Кецховелі, І. Ст Сталіна, А. Г. Цулукидзе і ін. У 1898 «М-кодів.-д.» увійшла в РСДРП зберігши свою назву. Після розколу соціал-демократів на 2-м-коді з'їзді РСДРП (1903) опортуністична частина «М-коду.-д.» прилучилася до меншовиків, а революційна частина встала на більшовицькі позиції.
