Цхакая Михайло (Міха) Григорович [22.4 (4.5) .1865, с. Хунци, нині Гегечкорський район Грузинської РСР, — 19.3.1950, Москва, похований в Тбілісі], радянський державний і партійний діяч. Член Комуністичної партії з 1898. Народився в сім'ї священика. Після закінчення Кутаїсського духовного училища поступив в Тбіліську духовну семінарію, в 1886 виключений за революційну пропаганду. Вів революційну роботу до Тбілісі, Батумі, Кутаїси. У 1892—93 брав участь в створенні соціал-демократичної організації «Месаме-даси» . У 1897 висланий за межі Кавказу, з 1898 працював в Екатерінославськом (Дніпропетровськ) комітеті РСДРП, газеті «Південний робітник» . У 1900—02 знаходився в ув'язненні. З 1903 один з керівників Кавказького союзного комітету РСДРП. Делегат 3-го з'їзду РСДРП (1905). Один з організаторів в 1905 Бакинської ради. Делегат 5-го з'їзду РСДРП (1907). У 1907—17 в еміграції (Женева). Делегат 7-го (Штутгарту) конгресу 2-го Інтернаціоналу від РСДРП. У квітні 1917 разом с В. І. Леніним повернувся до Росії. З травня 1917 член Кавказької краєвої ради, з жовтня — член Кавказького краєвого комітету РСДРП (б). У 1917—20 член Тбіліського комітету РСДРП (б). У червні 1919 арештований в Кутаїси меншовицьким урядом, звільнений в травні 1920; увійшов в склад ЦК КП (б) Грузії. У 1921—22 представник Грузинської РСР при уряді РРФСР. У 1923—1930 голова Президії ЦВК(Центральний виконавський комітет) Грузинської РСР і один з голів ЦВК(Центральний виконавський комітет) ЗСФСР, член Президії ЦВК(Центральний виконавський комітет) СРСР. З 1920 член Виконкому Комінтерну; з 1931 член Інтернаціональної контрольної комісії. Делегат 10, 11, 13, 15—17-го з'їздів ВКП (б); 2—7-го конгресів Комінтерну. Депутат Верховної Ради СРСР 1—3-го скликань. Нагороджений орденом Леніна.
Літ.: Ленін Ст І., Повні збори соч.(вигадування), 5 видавництво (див. Довідковий том, ч. 2, з, 483); Берідзе С. Д., Міха Цхакая, Тб., 1965; Максулія А. Ст, Міха Цхакая, М., 1968.
