« Меніппова сатира», Меніппова сатура, жанр античної літератури. Становлення «М-кодом. с.» античне віддання пов'язує з творчістю філософа-киника 3 ст до н.е.(наша ера) Меніппа з Гадари. Від творів самих Меніппа збереглися лише заголовки, проте використання його традицій у вигадуваннях Лукиана і Варрона (дійшло близько 600 фрагментів) дозволяє бачити в «М-коді. с.» твір змішаний, стіхо-прозаїчній формою і філософсько-сатиричне за змістом. Мотиви «М-коду. с.» містяться також в творчості Сенеки Молодшого і Петронія . В Європі «М-коду. с.» породила жанр сатир-самовикритті, самоосмеяній, сприйнятий і здійснений в однойменній сатирі епохи релігійних воєн у Франції (16 ст), пізніше — в творчості Ф. М. Достоєвського («Боб» і ін.).
Літ.: Помяловський І., Марк Теренцнй Варрон Реатінський і Меніппова сатура, СП(Збори постанов) Би, 1869 [тексти, переведення, дослідження]: Історія грецької літератури, т. 3, М., 1960; Вахтін М., Проблеми поетики Достоєвського, 3 видавництва, М., 1972; Helm R., Lucian und Menipp, Lpz., 1967.
