«Людських відносин» теорія (Human relations theory), концепція принципів і завдань управління людьми в організаціях (перш за все промислових), що розробляється в буржуазній соціальній науці. Виникла в 20-х рр. 20 ст в США як світоглядна і методологічна основа індустріальної соціології праці. Провідні представники «Ч. о.» т. в США — Ф. Дж. Ретлісбергер, В. Мур, Е. Мейо у Франції — Ж. Фрідман.
«Ч. о.» т. сформувалася як опозиція тейлоризму . Відмовившись від біологічного і механічного підходів тейлорістського «наукового керівництва», вона висунула завдання впровадження методів поводження з працівником як «соціально-психологічною» істотою. У основі нових методів інтенсифікації і підвищення продуктивності праці «Ч. о.» т. запропонувала враховувати психологічні і моральні якості людини (установки, мотиви, ціннісні орієнтації і т.п.). Використання даних емпіричних досліджень задоволеності працівника працею, впливи колективних вимог і психологічного клімату в трудовому вічку на продуктивність праці стимулювали спроби розробити програму «гармонізації» стосунків різних груп і індивідів в цілях найбільш ефективного функціонування організації в цілому. Ця програма враховувала вимоги, витікаючі з сучасного технічного прогресу. Нова технологія, автоматизація і механізація виробничих процесів висунули на перший план завдання виховання працівника, здібного до постійного вдосконалення трудових навиків. Крім того, виявилася неефективність потогінних методів підвищення продуктивності праці. Практичні потреби капіталістичного виробництва підштовхнули дослідження важливих проблем в рамках «Ч. о.» т.: чинників що обумовлюють позитивне або негативне відношення до праці, впливу колективу на особу, ефективності форм і методів керівництва, поліпшення умов праці, відпочинку, проведення вільного часу і т.д.
В назві «Ч. о.» т. знайшло віддзеркалення прагнення буржуазних ідеологів видати програму практично коштовних, з точки зору збільшення прибутків, заходів за «гуманізацію праці». Насправді «Ч. о.» т. прагне затушовувати або «раціоналізувати» глибокі соціальні протиріччя капіталістичного суспільства.
Літ.: Дробніцкий О. Р., Соціальні і ідеологічні основи доктрини «людських відносин», «Питання філософії», 1960 №2; Вільховченко Е. Д., Критика сучасної буржуазної теорії «людських відносин» в промисловості, М., 1971; Епштейн С., Індустріальна соціологія в США, М., 1972; Мауо Е., The social problems of an industrial civilization Boston, 1945; Friedmann G., Oú va le travail humain?, [P.], 1953; Etzioni A., Modern organizations, New Jersey, 1964.
