Челпанов Георгій Іванович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Челпанов Георгій Іванович

Челпанов Георгій Іванович [16(28) .4.1862, Маріуполь, — 13.2.1936, Москва], російський психолог і філософ, логік, Професор Київського (1892—1907) і Московського (1907—23) університетів. Засновник (1912) і директор (до листопада 1923) Московського психологічного інституту — крупного центру експериментальної психології. У філософії близький до неокантіанству і позитивізму. Критикуючи матеріалізм («Мозок і душа», 1900, і ін.), Ч. намагався обгрунтувати психологію за допомогою концепції «емпіричного паралелізму» душі і тіла, висхідною до психофізичного паралелізму Ст Вундта . Ч. належать значні експериментальні дослідження по сприйняттю простору і часу. Розробляв методи лабораторного дослідження («Введення в експериментальну психологію», 1915). Автор підручників, що багато разів перевидавалися, по психології і логіці. У післяжовтневий період дотримувався погляду, згідно якої марксизм міг бути поширений лише на соціальну, але не на загальну психологію, яка, на думку Ч., має бути вільна від якої б то не було філософії.

  Соч.: Проблема сприйняття простору у зв'язку з вченням про апріорність і природженості, ч. 1—2, До., 1896—1904; Психологія, ч. 1—2, М., 1909; Психологія або рефлексологія? (Спірні питання психології), М., 1926.

  Літ.: Буділова Е. А., Боротьба матеріалізму і ідеалізму в російській психологічній науці. (Друга пів.(половина) 19 — нач. 20 вв.(століття)), М., 1960; Петровський А. Ст, Історія радянської психології, М., 1967.

  А. Ст Петровський.