«Завдання союзів молоді (Мова на 3-м-коді Всеросійському з'їзді Російського Комуністичного Союзу Молоді)», виступ В. І. Леніна 2 жовтня 1920, в якому поставлені історичні завдання комуністичного виховання молоді і визначена її роль в побудові комунізму. Вперше надрукована в газеті «Правда» № 221, 222, 223 (5, 6, 7 жовтня 1920). У тому ж році випущена окремою брошурою. З 1920 по 1971 видавалася 499 разів, на 75 мовах, всього понад 25 млн. екз.(екземпляр) Увійшла до 41-го т. Полн. собр. соч.(вигадування) Ст І. Леніна.
3-й з'їзд РКСМ проходіл в умовах Громадянської війни, що ще продовжувалася, але Комуністична партія вже прийняла свою нову Програму — програму побудови соціалістичного суспільства, 9-й з'їзд РКП (б) (березень — квітень 1920) намітив дороги відродження народного господарства, завершувалася робота комісії ГОЕЛРО над планом електрифікації країни, були прийняті заходи, що забезпечили розгортання культурної революції. По теоретичній розробці і за визначенням центральних питань практики революційних перетворень мова Леніна на з'їзді комсомолу була розвитком його ідей про план соціалістичного будівництва і ролі молоді в новому суспільстві. У мові викладені завдання комсомолу в будівництві нового суспільства, науково обгрунтовані принципи комуністичного виховання молоді, розкритий характер її організацій в соціалістичному суспільстві. Ленін вказав на нерозривну єдність діяльності старшого і молодшого поколінь Радянської країни, направленої на побудову комунізму. У спільній із старшим поколінням боротьбі за побудову соціалізму і комунізму молодь більш глибоко усвідомлює цілі і завдання нового суспільства, своє місце в їх досягненні. Звертаючись до молоді в 1920, Ленін говорив, що саме їй «... предстоїт справжнє завдання створення комуністичного суспільства. Бо ясно, що покоління працівників, виховане в капіталістичному суспільстві, в кращому разі зможе вирішити завдання знищення основ старого капіталістичного побуту, побудованого на експлуатації» (Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 41, с. 298).
В умовах перемоги, що наближалася, на фронтах Громадянської війни першочерговим завданням трудящих, узяли владу в свої руки, було відновлення народного господарства. «... Комуністичного суспільства не можна побудувати, якщо не відродити промисловості і землеробства, причому треба відродити їх не по-старому... Перед вами, — звертався Ленін до комсомольців, — коштує завдання господарського відродження всієї країни, реорганізація, відновлення і землеробства, і промисловості на сучасній технічній основі, яка покоїться на сучасній науці, техніці, на електриці» (там же, с. 307). «Перед вами завдання будівництва, — продовжував Ленін, — і ви її можете вирішити лише опанувавши все сучасне знання...» (там же, с. 308).
Програму комуністичного виховання молоді Ленін ставив в залежність від розвитку культурної революції. Для того, щоб побудувати комунізм, молодь повинна наполегливо вчитися — вчитися комунізму. Ленін роз'яснював, що «... помилково думати так, що досить засвоїти комуністичні гасла, виводи комуністичної науки, не засвоївши собі тієї суми знань, наслідком яких є сам комунізм» (там же, с. 303). Вчитися треба тому, що справжнім «комуністом стати можна лише тоді, коли збагатиш свою пам'ять знанням всіх тих багатств, які виробило людство» (там же, с. 305). Ленін говорив, що культуру комунізму не можна розглядати відособлено від світової цивілізації. Вона є закономірним результатом історичного розвитку і увібрала в себе всі прогресивні елементи світової людської думки. «Пролетарська культура не є такою, що вискочила невідомо звідки, не є вигадкою людей...» (там же, с.304). Дбайливе і критичне відношення до накопичених століттями інтелектуальних багатств — характернейшая межа ленінського плану культурної революції. Ленін підкреслював, що лише із знанням культури, створеної всім розвитком людства, лише переробляючи її, можна будувати пролетарську культуру. Опанування сучасних знань — борг кожного комсомольця. Ленін вказував на необхідність з'єднання знань з практичною роботою. Він звертав особливу увагу на те, що «вчитися комунізму» — означає підпорядковувати свою діяльність загальній справі.
Учення молоді Ленін пов'язував з вихованням у неї комуністичної моралі. Він стверджував, що комунізм повинен стати основою повсякденної діяльності кожної людини, перетворитися на переконання, бути не лише економічним, політичним, але і етичним ідеалом. Величезне значення має розробка Леніном принципів комуністичної моралі. Він протиставив буржуазним, нібито позакласовим, позапартійним поглядам чітку, відкрито партійну точку зору комуністів. Ленін не визнавав позакласової моральності: «Наша моральність виводиться з інтересів класової боротьби пролетаріату», — говорив він (там же, с. 309). Потрібно виробляти ненависть до старого суспільства, яке було засновано на принципі «... або ти грабуєш іншого, або інший грабує тебе...», треба виступати «... проти егоїстів і дрібних власників, проти тієї психології і тих звичок, які говорять: я добиваюся свого прибутку, а до останнього мені немає жодної справи» (там же, с. 312). Ленін показав тісний зв'язок моральності із завданнями класової боротьби, інтересами побудови комунізму. «... Моральність це те, що служить руйнуванню старого експлуататорського суспільства і об'єднанню всіх трудящих довкола пролетаріату, що творить нове суспільство комуністів» (там же, с. 311). Завдання етичного виховання молоді Ленін пов'язував з її повсякденною працею, висуваючи вимоги виховання пошани до праці на благо всього суспільства, відчуття відповідальності за виконання дорученої справи. За кожною самою простий завданням він учив бачити загальну мету. У праці Ленін бачив школу комуністичного виховання і критерій перевірки вихованості комуніста. «Лише у праці разом з робітниками і селянами можна стати сьогоденні комуністами», — вказував він в своїй промові (там же, с. 317). Поняття свідомості і дисципліни у Леніна неотделіми один від одного. «На місце старої муштри... ми ставимо свідому дисципліну..., без цієї свідомої дисципліни робітників і селян наша справа безнадійна» (там же, с. 306). У своїй промові Ленін розкрив подобу справжніх будівельників нового комуністичного суспільства — людей, що гармонійно сполучають в собі широку утворену, марксистську ідеологію, психологію колективізму, комуністичну мораль. Ленін вважав комсомол «ударною групою», яка показує приклад всім трудящим, несоюзній молоді і у всьому проявляє «свою ініціативу, свій почин». Ленін переконливо показав, що керівна роль комуністичної партії — вирішальна умова успішної діяльності комсомолу, а головне завдання комсомолу — «... допомогти партії будувати комунізм...» (там же, с. 307). Мова Леніна історично конкретна, як наказ комсомолу 20-х років, і історично программна, як звернення до майбутніх поколінь.
