Шиллер Микола Миколайович [1(13) .3.1848, Москва, — 10(23) .11.1910, Петербург], російський фізик. Після закінчення Московського університету (1868) працював там же. У 1871 відряджається до Берліна, де працював в Р. Гельмгольца, займаючись виміром діелектричної проникності e речовин запропонованим ним методом з метою перевірки співвідношення Максвелла e =n 2 ( n — показник заломлення середовища). З 1876 професор Київського університету, з 1903 директор Харківського технологічного інституту. У 1876 експериментально довів принцип замкнутості струмів. У 1900 як наслідок 2-го початку термодинаміки сформулював принцип неможливості безперервного пониження або підвищення температури шляхом замкнутих адіабатичних процесів (аналогічне формулювання дав німецький учений К. Каратеодорі в 1909).
Літ.: Русаків Ст П., Принцип Н. Н. Шиллера, «Успіхи фізичних наук», 1953, т. 49, ст 1; Косоногов І., Микола Миколайович Шиллер, «Журнал Російського физико-хімічного суспільства. Фізичний відділ», 1911, т. 43, ст 9 (літ.).
