Шиллер (Schiller) Фердинанд Каннінг Ськотт (16.8.1864, поблизу Альтони, — 6.8.1937, Лос-Анджелес), англійський філософ-ідеаліст, представник прагматизму . Викладач Оксфордського університету (з 1903). Професор університету Південної Каліфорнії (США, з 1929). У своєму варіанті прагматизму (т.з. гуманізмі) Ш. виходив з того, що пізнання як продукт активності людини відтворює лише «людський елемент» реальності, залежної від людських дій. На відміну від В. Джемса, Ш. бачив критерій істини не в «плотських», а лише в «благих» (корисних) наслідках дії. «Метафізики» Ш. — поєднання прагматичного суб'єктивного ідеалізму з волюнтаризмом, персоналізмом і телеологією (бог в Ш. — рушійна сила розвитку, «розумний і особистий дух»). У соціально-політичній сфері Ш. займав антикомуністичні позиції, симпатизував фашизму.
Соч.: Axioms as postulates, в кн.: Personal idealism, L., 1902; Studies in humanism, L., 1907; Why humanism?, у кн.: Contemporary British philosophy, v. 1, L.—N. Y., 1924; Logic for use, L., 1929; The future of the British Empire after ten years, L., 1936.
Літ.: Богомолов А. С., Англійська буржуазна філософія XX ст, М., 1973, гл.(глав) 3; Хилл Т. І., Сучасні теорії пізнання, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1965; Abel R., The pragmatic humanism of F. C. S. Schiller, N. Y., 1955; Motas S., Persönlicher Idealismus gegen absoluten Idealismus in der englischen Philosophie der Gegenwart, B., [о. J.].
