Сонечка
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Сонечка

сонечка, кокцинелліди (Coccinellidae), сімейство жуків. Тіло опукле, округле або овальне. Забарвлення — різні комбінації червоного, жовтого, білого і чорного кольорів, переважно чорні плямочки на світлому фоні, рідше — навпаки. Довжина тіла зазвичай 4—7 мм. Добре помітні завдяки яскравому, «застережному» забарвленню, властивому також їх личинкам і лялечкам. При дотику виділяють з колінних зчленувань крапельки їдкої помаранчевої гемолімфи. Неїстівні для більшості насекомоядних хребетних. Жуки і личинки хижі і дуже ненажерливі; харчуються тлями, червецями і іншими дрібними комахами, небагато видів растітельноядни. Близько 2000 видів. Поширені у всіх країнах світла; у Європейській частині СРСР — близько 80 видів. Хижі види корисні, деякі рослиноїдні види шкідливі; наприклад, баштанна Б. до. (Epilachna chrysomelina) ушкоджує на півдні баштанні культури; 28-точкова Б. до. (Е. vigintioctomaculata) на Далекому Сході шкодить картоплі. Хижі Б. до. застосовуються для боротьби з червецями . В Абхазії ввезені австралійські Б. до. — родолія (Rodolia cardinalis) і кріптолемус (Cryptolaemus montrouzieri) — подавили розмноження небезпечних шкідників цитрусових — жолобчастого і борошнистого червеців, а також чайної пульвінарії. У СРСР використовують і місцевих Би. до. для боротьби з тлями. Б. до. збирають і випускають там, де багато тлею. Збір Би. до. полегшується тим, що вони часто залягають на зимівлі великими скупченнями (під каменями, підвушковидними чагарниками і ін.).

  Літ.: Теленга Н. А., Біологічний метод боротьби з шкідливими комахами (хижі кокцинелліди і використання їх в СРСР), До., 1948; Дядечко Н. П. Кокцинелліди Української РСР, До., 1954: Біологічна боротьба з шкідливими комахами і бур'янами, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1968.

  Н. Н. Плавильників.

Мал. 1. Семиточкове сонечко: 1 — личинка; 2 — лялечка; 3 — жук.

Мал. 2. Сонечко родолія, що напала на австралійського жолобчастого червеця.