смоли Мочевіно-формальдегідів, продукти взаємодії сечовини з формальдегідом, здатні в ході подальших реакцій перетворюватися на зшитих полімери . Взаємодія сечовини з формальдегідом протікає в декілька стадій, на кожній з яких залежно від співвідношення реагентів і умов реакції (ph реакційної суміші і температура) можуть утворюватися продукти, здатні до подальшим перетворенням (метілолмочевіни) або не здатні вступати в подальші реакції (метіленмочевіни) і тому виробництва, що є відходом. На практиці синтез М-коду.-ф. с. здійснюють т. о., щоб повністю унеможливити утворення метіленмочевіни. Молярне співвідношення сечовини і формальдегіду зазвичай складає від 1: 1,3 до 1: 1,8. Залежно від призначення М-кодом.-ф. с. температура процесу вибирається в інтервалі 30—50°c (єднальне для пресу-порошків) 70—120°c (єднальне для шаруватих пластиків). Реакцію починають в нейтральному або слаболужному середовищі при ph 7—8, завершуючи в кислому середовищі (ph 3—6,5). Для стабілізації ph в реактор вводять буферні системи . М-код.-ф. с. виробляють у вигляді водних розчинів. Для додання М-коду.-ф. с. здібності розчинятися в органічних розчинниках, поліпшення їх сумісності з ін. компонентамі клеїв і емалей, а також підвищення водостійкості виробів смоли модифікують частковою їх етерифікацією спиртами або шляхом заміни частині сечовини на меламін або фенол. Модифіковані М-коди.-ф. с. виробляють у вигляді розчинів в спиртах. М-код.-ф. с. застосовують у виробництві амінопластів, клеїв (див. Карбамідний клей ) і пінопластів (див. Міпора ). Модифіковані М-коди.-ф. с. вводять в лаки алкіду і емалі для додання останнім більшої твердості, блиску, атмосферостійкості і поліпшення ін. властивостей.
Літ.: Технологія пластичних мас, під ред. Ст Ст Коршака, М., 1972, с. 346.
