Сечовиділення
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Сечовиділення

Сечовиділення, сечовипускання, рефлекторний акт виведення сечі з організму тварини. Мочеобразованіє відбувається безперервно, виведення ж сечі з організму — періодично, у міру заповнення сечового міхура (у людини в середньому 4—6 раз на добу). Витіканню сечі з міхура перешкоджають 2 кільцях шаруючи мишечних волокон: внутрішній сфінктер з гладких м'язових волокон і зовнішній — з поперечнополосатих. Коли тиск усередині міхура досягає 2—2,66 кн/м 2 , або 15—20 мм рт. ст. (у людини при накопиченні в міхурі 300—350 мл сечі), роздратування чутливих нервових закінчень — механорецепторів, розташованих в стінці міхура, викликає позив к М. При М. рефлекторно розслабляється зовнішній сфінктер і скорочуються м'язи стінок міхура. М. регулюється нервовими центрами спинного і головного мозку, підлеглими корі великих півкуль (при наповненні сечового міхура в корі виникає збудження, яке обумовлює позив до М.). Поразка м'язів сечового міхура, ряд захворювань нервової системи приводять до порушень М.

  М. Я. Ратнер.