Сечогінні засоби, діуретики (від греч.(грецький) diurés — виділяю сечу), засоби, що збільшують виведення з організму сечі і рідини, що зменшують вміст, в тканинах і серозних порожнинах. Натріуретікамі називають М. с., що викликають особливо сильне виділення іонів натрію. Застосовують М. с. переважно при захворюваннях серцево-судинної системи, печінки і нирок, що супроводяться набряками . По дії М. с. підрозділяють на ренальниє (тобто що діють безпосередньо на нирки), що дають найбільший ефект, і екстраренальниє, тобто що надають сечогінну дію опосередковано, через ін. системи організму.
Механізм дії ренальних М. с. пояснюється здатністю блокувати ферменти нирок, що забезпечують транспорт електролітів, і пригнобленням реабсорбції в кінцевих канальцях, що веде до значного збільшення виведення іонів натрію, хлору, калія. До ренальним відносять ртутні М. с. — меркузал, новуріт; інгібітори карбоангидрази — діакарб, діхлорфенамід (діранід), що є похідними сульфонаміду, підсилюють виділення з організму бікарбонату (зменшується лужний резерв крові; може розвиватися ацидоз); похідні бензотіадіазіна, сульфамоїлантранілової і дихлорфеноксиоцетовою кислот — діхлотіазід (гипотіазід), фуросемід (лазикс), етакріновая кислота (урегит) — сильні М. с., різко що збільшують виведення натрію, надають також гіпотензивну дію; похідні піримідину і птерідіна — аллацил і тріамтерен (птерофен), пригноблюючі канальцевую реабсорбцію іонів натрію і хлору і що не впливають на виділення калія; антагоністи Альдостерону — спіронолактон (альдактон, верошпірон), що збільшують виділення натрію і що зменшують виділення калія і сечовини.
Екстраренальниє М. с. залежно від механізму дії розділяють на осмотичні — калія ацетат, Манітол, сечовина, які виділяються нирками і захоплюють з собою воду, екскретують натрій і хлор пропорційно збільшенню об'єму сечі і застосовуються для зниження внутрічерепного тиску і зменшення набряку мозку; кислотоутворюючі — хлорид амонія, хлорид кальцію і ін., дія яких пов'язана з перетвореннями катіонів (іон амонія в печінці перетворюється на сечовину, іон кальцію осідає в кишечнику у формі фосфату або карбонату, іони хлору в надлишку опиняються в плазмі крові і екскретують нирками разом з натрієм) і ін.
Як М. с. інколи застосовують екстракти і настої з рослин: аркуш мучниці (настій, відвар), трава хвоща польового (відвар, рідкий екстракт), аркуш ортосифона (настій).
