засідателі Присяг, в судах буржуазного держав судді-непрофесіонали, що беруть участь в кримінальному (у деяких країнах і в цивільному) процесі; утворюють окрему від професійних суддів колегію (у Італії, Франції, ФРН(Федеральна Республіка Німеччини) П. з. і суддя складають єдину колегію). Як правило, П. з. у кримінальному процесі виносять вердикт про винність або невинність підсудного, в цивільному процесі вони вирішують питання факту. П. з. були ще в рабовласницьких державах, проте особливу роль суд присяжних став грати в період буржуазних революцій як знаряддя буржуазії в боротьбі проти феодалів. Назвавши П. з. «представниками народу» в суді, буржуазія прагнула обмежити в своїх інтересах права коронного судді «... заповнити пропуски в законі широтою буржуазної совісті» (Маркс До., див.(дивися) Маркс До. і Енгельс Ф., Соч., 2 видавництва, т. 8 с. 491). П. з. завжди підбиралися або призначалися з дотриманням певних цензових умов, тобто з представників імущих верств населення. Наприклад, в дореволюційній Росії після введення в 1864 інститути П. з. для них був встановлений досить високий майновий ценз, перевірялася їх добромисність. У Великобританії П. з. можуть бути особи не молодше за 21 рік, внесені до списків виборців і такі, що мають власність з річним доходом не менше 100 ф. ст.(фунт стерлінгів) або що є орендарями домоволодіння, що приносить дохід в 200—300 ф. ст.(фунт стерлінгів) У США кандидатом в П. з. може бути лише громадянин, що досяг 21 року, проживає в даному графстві не менше 1 року, знає англійську мову. Не можуть бути П. з. вчителі, лікарки, а в деяких штатах же.-д.(железнодорожний) службовці, журналісти. Див. також Суд присяжних,Суд шеффенов .
