Яновський Михайло Володимирович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Яновський Михайло Володимирович

Яновський Михайло Володимирович [29.10(10.11) .1854, Полтавська область, — 4.10.1927, Кисловодськ], російський терапевт, академік Військово-медичної академії (1911). Закінчив природний факультет Петербурзького університету (1877) і Медико-хірургічну академію (1880). З 1881 в клініці С. П. Боткина . У 1892—1925 професор кафедри діагностики і загальної терапії Військово-медичної академії. Основні праці присвячені вивченню физико-хімічних властивостей еритроцитів і обгрунтуванню гіпотези про «периферичне серце», тобто про активну роль перистальтичного скорочення артерій в кровообігу. Під керівництвом Я. хірург Н. С. Коротков розробив (1905) звуковий метод визначення артеріального тиску. Роботи клініки Я. заклали основи функціонального напряму в гематології і показали значення судинної ланки у фізіології і патології кровообігу. Створив школу терапевтів (Р. Ф. Ланг, Н. А. Куршаков і ін.).

  Соч.: Курс загальної терапії внутрішніх хвороб, 4 видавництва, М. — П., 1923; Курс діагностики внутрішніх хвороб, 5 видавництво, М. — Л., 1928.

  Літ.: Куршаков Н. А., Прессман Л. П., М. Ст Яновський, М., 1954.