Яноніс Юлюс (5.4.1896, село Бержіняй, нині Біржайського району Литовської РСР, — 30.5.1917, Царське Село, нині р. Пушкін), литовський поет і революційний діяч. У 1912 опублікував перші вірші. У 1913 вступив в марксистський кружок. З початку 1-ої світової війни 1914 — 1918 встав на позиції більшовиків. На початку 1916 переїхав до Петрограду, став активним діячем більшовицької партії. У грудні 1916 і лютому 1917 піддався арешту. Працював в редакції литовської більшовицької газети «Тієса» («Tiesa»), був кореспондентом на 7-ій (Квітневою) Всеросійській конференції РСДРП (б). Важко захворівши туберкульозом, наклав на себе руки.
Я. — основоположник литовської пролетарської поезії. Точність деталі, конкретність образу поєднуються в Я. з інтенсивним ліризмом, з енергією внутрішнього переживання. Ідеї пролетарської боротьби якнайповніше втілені у віршах «Коваль», «Армія праці» «Мозолястим рукам», «Робітникові» і ін. Збірка Я. «Вірші» вийшов в 1918 у Воронежі. Ця книга зробила вирішальний вплив на формування литовської революційної лірики. У м. Шяуляй знаходиться меморіальний музей Я., у р. Біржай — пам'ятник поетові. Вірші Я. перекладені мовами народів СРСР і деякими іноземними мовами.
Соч.: Raštai, t. 1—2, Vilnius, 1957; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Вибране, М., 1955; Поет. [Вірші і 14 інтерпретацій льоту.(литовський) художників], Вільнюс, 1966.
Літ.: Історія литовської літератури, Вільнюс, 1977; Lietuviu literaturos istorija, t. 2, Vilnius, 1958; Julius Janonis, Vilnius, 1966. Kubilius V., Julius Janonis, Vilnius, 1970; Kapsukas V., Raštai, t. 10, Vilnius, 1971, с. 382—433.
