Яковлєв Микола Дмитрович [19(31) .12.1898, р. Стара Русса Новгородської області, — 9.5.1972, Москва], радянський військовий діяч, маршал артилерії (1944). Член КПРС з 1923. Син робітника. З 1917 в армії, рядової. З 1918 в Червоній Армії. Закінчив 2-і артилерійські курси (1920) Петрограду і академічні курси удосконалення командного складу (1924). У 1937—41 начальник артилерії ряду військових округів. Брав участь в звільненні Західної України (1939) і в радянсько-фінляндській війні 1939—40. З червня 1941 і до кінця Великої Вітчизняної війни 1941—45 начальник Головного артилерійського управління Червоної Армії. Після війни начальник Головного артилерійського управління — 1-й заступник командувача артилерією. З 1948 заступник міністра Озброєних Сил СРСР. З червня 1953 1-й заступник командувача, а з січня 1955 — Головнокомандуючого військами ППО(протиповітряна оборона) країни. З грудня 1960 був військовим інспектором-радником Групи генеральних інспекторів міністерства оборони СРСР. Депутат Верховної Ради СРСР 2-го скликання. Нагороджений 6 орденами Леніна, 2 орденами
Червоного Прапора, 2 орденами Суворова 1-ій мірі, орденами Кутузова 1-ої міри, Трудового Червоного Прапора і медалями.
