Якобі (Jacoby) Іоганн (1.5.1805, Кенігсберг, нині Калінінград, — 6.3.1877, там же), німецький демократ. По професії лікарка. З початку 40-х рр. прилучився до буржуазно-ліберальної опозиції прусському абсолютистському режиму і став одним з лідерів її лівого крила. У публіцистичних роботах цього періоду відстоював право народу на участь в державному управлінні. Під час Революції 1848—49 в Германії Я. — один з керівників лівої фракції прусських Національних зборів. У 60-і рр. примикав до партії «прогрессистов». З позицій буржуазного радикалізму критикував політикові О. Бісмарка в питанні об'єднання Німеччини. У 1872 публічно оголосив про приєднання до соціал-демократичного руху. У 1874 був вибраний в рейхстаг від соціал-демократичної партії, проте склав з себе повноваження депутата на знак протесту проти реакційного характеру рейхстагу. К. Маркс і Ф. Енгельс високо цінували Я. як демократа, що став на сторону робочого руху, але критикували його позицію по багатьом питанням (зокрема, його непослідовність в питанні про участі представників робочого класу в парламентській діяльності).
Літ.: Маркс До. і Енгельс Ф., Соч., 2 видавництва, т. 4—6, 8, 12, 31—33 (див. Указат. імен); Ленін Ст І., Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, р. 39, с. 18; Silberner Ed., J. Jacoby. Politiker und Mensch, Bonn — Bad-godesberg, 1976.
