Якимова Ганна Василівна
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Якимова Ганна Василівна

Якимова (у заміжжі Діковськая; псевдонім Баска) Ганна Василівна [12(24) .6.1856, с. Тумьюмучаща Уржумського повіту губернії Вятськой, — 12.6.1942, Новосибірськ], російська революціонерка. Дочка сільського священика. У 1872 закінчила єпархіальне училище у Вятке, потім річні педагогічні курси. З 1873 вчителька в с. Камешніцком губернії Вятськой, вела революційну пропаганду серед селян. 12 травня 1875 арештована, по «процесу 193-х» була виправдана. У 1879 член народницької групи «Свобода або смерть», потім Виконавського комітету «Народної волі» . Учасниця ряду замахів на імператора Олександра II. Арештована в Києві 21 квітня 1881, по «процесу 20-ти» засуджена до смертної страти, заміненою вічною каторгою. Відбувала на Каре і в Акатує. У 1899 вийшла на поселення, в 1904 бігла; вступила в партію есерів , брала участь в Революції 1905—07. У 1907—17 — на поселенні в Читі. Після Жовтневої революції 1917 жила в Москві, член суспільства колишніх політкаторжан, співробітничала в журналі «Каторга і заслання» .

 

  Соч: Замах на Олександра II. (Спогади), М., 1927.

  Літ.: Сергєєв Ст, А. Ст Якимова, 1856—1942, Корів, 1970.