Яйцеклітина , жіноча статева клітка (гамета), відносно крупна, нерухома клітка, що є початковою при зародженні нового організму; утворюється у всіх вищих рослин, а також в деяких водоростей і грибів: (в оогамних видів утворюється в оогоніях); в мохоподібних, папоротеподібних і голосеменних Я. виникають в архегоніях . В покритосеменних входить до складу яєчного апарату зародкового мішка . У тварин Я. частіше називається яйцем .
Форма і величина Я. в різних рослин різні. По своїх розмірах Я. значно більше за чоловічу гамети; у верхній її частині є вакуоль. Зовнішня целюлозна оболонка відсутня, є лише тонка плазматична мембрана, що сприяє обміну речовин між Я. і цитоплазмою зародкового мішка, що оточує її, а також проникненню в неї спермію при заплідненні. Після запліднення в зіготи утворюється типова зовнішня оболонка Я.
Я. має чітко виражену морфологічну і фізіологічну полярність, що виявляється в різній активності обміну речовин. У верхній частині Я. фізіологічна активність вища, ніж в ніжней. В результаті запліднення Я. утворюється зігота, з якої розвивається зародок. У цитоплазмі Я. містяться органели і включення, характерні і для інших кліток (мітохондрії, лейкопласт, хлоропласти, хромопласти і ін.).
Літ.: Герасимова-Навашина Е. Н., Пилкове зерно, гамети і статевий процес в покритосеменних, «Праці Ботанічного інституту. Морфологія і анатомія рослин», 1951, ст 2; Яковлєв М. С., Гаметогенез, зародковий мішок і пилкове зерно, «Ботанічний журнал», 1974, т. 59 № 12; Поддубная-Арнольді Ст А., Цитоембріология покритосеменних рослин, М., 1976.
