Юридичний світогляд, ідеалістична система поглядів, відповідно до яких право і держава розглядаються як основа і головний рушійний чинник суспільного розвитку. Ю. м. складалося в ході боротьби буржуазії проти феодальних стосунків і абсолютизму. Ф. Енгельс називав Ю. м. «класичним світоглядом буржуазії» яке приходить на зміну теологічному світогляду середніх століть. Гносеологічно уявлення про право як першооснові суспільства пов'язані з тим, що правові форми простого товарного виробництва, виражені ще римським правом, виявилися необхідними і для стосунків капіталістичного товарного господарства. Оскільки ці правові форми пережили зміну суспільних формацій і різних політичних систем, виникла ілюзія, ніби вони і є найміцніша і досконала основа суспільства. В період становлення капіталізму істотно зросла роль права як в економіці, так і в політиці, що також сприяло зміцненню Ю. м. Хоча Ю. м. підкреслювало важливість правових початків і законності в житті суспільства, виступало з антифеодальною вимогою «замінити правління людей правлінням закону», воно в зміщеному вигляді змальовувало дійсні закономірності суспільного розвитку. Ю. м. абсолютизувало правову форму суспільних стосунків, маскуючи їх реальний соціальний вміст: на ділі буржуазний закон приховував за юридичним рівноправ'ям фактичну нерівність, за формулою свободи договору — економічний примус і т. д. На Ю. м. був заснований і т.з. юридичний соціалізм А. Менгера і ін. — теорія реформіста про можливість переростання капіталізму в соціалізм виключно шляхом вдосконалення законів.
В процесі перетворення промислового капіталізму в монополістичний, що зажадав значних правових модифікацій, в умовах класових, що загострилися, антагонізмов Ю. м. втрачає своє домінуюче положення. В той же час юридично-світоглядні тенденції виявляються в сучасній буржуазній юридичній науці, в спробах рахувати буржуазне право одним із засобів корінної трансформації капіталізму.
