Щавлева кислота
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 
 
щ-щуч
 

Щавлева кислота

Щавлева кислота, проста двоосновна карболова кислота, HOOC—COOH; безбарвні кристали, t пл 189,5 °С; розчиняється у воді: у 100 г — 10 г (20 °С) і 120 г (100 °С), обмежено — в спирті, ефірі; нерастворіма в бензолі, хлороформі. Щ. до. — відносно сильна кислота ( K 1 25 = 3,6 . 10 ¾2 ). Утворює гідрат складу C 2 H 2 O 4 . 2h 2 O ( t пл 101,5 °С), кислі і середні солі (оксалати), ефіри, аміди і інші похідні.

  Солі Щ. до. поширені в рослинах, наприклад кисла калієва сіль виявлена в щавлі (звідси і назва кислоти). У тканинах організму Щ. до. утворюється як продукт обміну речовин і разом з Щ. до. їжі виділяється з сечею у вигляді оксалата кальцію. При порушеннях мінерального обміну оксалати беруть участь в утворенні каменів в нирках і сечовому міхурі. Щ. до. утворюється при щавлевокислому бродінні. Вперше Щ. до. синтезована в 1842 Ф. Велером з диціану. У промисловості її отримують піролізом мурашинокислого натрію (Hcoona). Застосовується як протрава при ситцедрукуванні, у виробництві фарбників, чорнив, як вибілюючий засіб і осаджувач рідкоземельних елементів.