Щаденко Юхим Опанасович (1885, станиця Каменськая, нині р. Каменськ-шахтінський Каменського району Ростовської області, — 6.9.1951, Москва), радянський воєначальник, генерал-полковник (1942). Член Комуністичної партії з 1904. Народився в сім'ї робітника. З лютого 1917 голова Каменського комітету РСДРП (б). Під час Жовтневої революції 1917 організовував загони Червоної Гвардії і брав участь в розгромі контрреволюційних вогнищ на Доні. У січні 1918 був вибраний членом Донського військово-революційного комітету. З червня 1918 в Червоній Армії. У листопаді 1919 — липні 1920 член РВС(Реввоєнрада) 1-ій Кінній армії, в липні — грудні 1920 — 2-ій Кінній армії. Закінчив два курси Військової академії Генштабу (1923). Командував кавалерійською дивізією, був начальником політуправління округу, з травня 1937 — член Військової ради Київського військового округу, з листопада 1937 заступник наркома оборони і начальник Управління по командному і начальницькому складу РККА. Під час Великої Вітчизняної війни 1941—45 заступник Наркома оборони СРСР — начальник Головного управління формування і вкомплектовування військ Червоної Армії (1941—43), член Військової ради Південного (вересень — жовтень 1943), 4-го Українського (жовтень 1943 — січень 1944) фронтів. У 1930—34 член ЦКК(Центральна контрольна комісія), в 1939—41 член ЦК ВКП (б), з 1941 кандидат в члени ЦК ВКП (б). Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання. Нагороджений 4 орденами Леніна, 4 орденами Червоного Прапора, орденами Суворова 2-ій мірі, Червоної Зірки і медалями.
