Щавель
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 
 
щ-щуч
 

Щавель

Щавель (Rumex), рід багатолітніх або однорічних рослин сімейства гречаних. Трави або напівчагарники. Стебло прямої, гіллясте, би. ч.(переважно) шорсткий. Листя велике, черешкове. Квітки обох статей, рідше одностатеві, у волотистих соцветіях. Плід — тригранна сім'янка. Близько 150 видів, переважно в помірних областях Північної півкулі; у СРСР — понад 50. Зростає по дорогах, пустирях, біля заборів, по берегах річок, на заплавних лугах, в садах, городах, полях. Скотом поєдаєтся погано або зовсім не поєдаєтся. У посівах сильно пригноблює культурні рослини, а на лугах — коштовні злакові трави. Щ. звичайний, або кислий (R. acetosa), культивують як овочева рослина. Сіють кілька разів за літо. Листя збирають через 18—25 сут (якщо не потрібне насіння, квіткові стебла скошують). Сорти Щ. звичайного: Бельвільський, Одеський 17, Широколистий. У їжу використовують свіже листя для приготування різних блюд, а також консервів (пюре). У листі — щавлева кислота, залізо, танніди. Інколи розводять також Щ. шпинатний, або англійський (R. patientia), т.з. «англійський салат». Щ. кінський (R. confertus), скошений до дозрівання насіння, силосують.

  Літ.: Трав'янисті рослини СРСР, т. 1, М., 1971.

Щавель кислий: 1 — верхня, 2 — нижня частина рослини; 3 — плід; 4 — тичинкова квітка; 5 — маточкова квітка.