Штучної вентиляції легенів апарат, пристрій, що здійснює примусову подачу газу (повітря, кисню, закису азоту і т. п.) в легені і забезпечуюче насичення крові киснем і видалення з легенів вуглекислого газу (див. Вентиляція легенів штучна ). І. ст л. а. під'єднуються або до маски, накладеної на обличчя хворого, або до інтубационной трубці, введеній в дихальні дороги. ДО І. ст л. а., робота яких здійснюється зусиллям руки лікарки-анестезіолога, відносяться апарати АМБУ і «гармошка». Апарат АМБУ виконаний у вигляді гумового або пластмасового мішка, що має два клапани на обох кінцях. Один клапан пропускає повітря (кисень) ззовні в порожнину мішка, другою відкривається при стискуванні мішка і витискуванні газу в дихальні дороги хворого; видих відбувається пасивно. Апарат «гармошка» дозволяє виробляти примусовий видих. Серед І. ст л. а., що працюють від стислих газів і виготовляються, як правило, з металу, розрізняють апарати, регулюючі подачу повітря по тиску і за об'ємом. Апарати, регулюючі подачу повітря по тиску (наприклад, ДП-1), здійснюють вдих і видих залежно від ємкості легенів, в які вдувається газ.(газета) При зменшенні ємкості легенів (при запаленні легенів, ателектазі і ін.) і, отже, збільшенні опору, видих відбувається швидше. І. ст л. а., регулюючі подачу повітря за об'ємом (наприклад, радянський РД-200, французький «Целлог-2»), завжди подають в легені заданий об'єм газу незалежно від їх стану. Найбільшого поширення в клініці набули радянські електричні апарати, які регулюють подачу повітря за об'ємом (РО-1, РО-З, РО-5) і дозволяють дотримувати точно заданий об'єм газу, що подається; при зміні частоти дихання (вдування газів) змінюється і хвилинний об'єм вентиляції легенів, тоді як дихальний об'єм залишається стабільним (заданим). Ці апарати забезпечують вдих і видих заданої тривалості, дозволяють, змінюючи тиск на виході, виводити з легенів залишкове повітря (наприклад, при бронхіальній астмі). У деяких апаратах («Енгстрем», АН(Академія наук) Д-2) частота хвилинної вентиляції легенів регулюється окремо від хвилинного об'єму вентиляції легенів, який залишається стабільним. Застосовують також апарати (РОА-1), автоматично що підтримують такий об'єм хвилинної вентиляції, який забезпечує нормальний вміст вуглекислого газу в газі, що видихається (альвеолярному). І. ст л. а. для допоміжної вентиляції (при збереженому диханні) здійснює додатковий вдих при його пониженому об'ємі (наприклад, при отруєнні барбітуратами і т. д.). Цей апарат як самостійний блок приєднують до інших стаціонарних І. ст л. а., наприклад до РО-З і РО-5.
