Штур Людовіт
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Штур Людовіт

Штур (Štúr) Людовіт (29.10.1815, Угровец, Середня Словаччина, — 12.1.1856, Модра, поблизу Братислави), словацький поет, філолог, громадський діяч. Ідеолог національно-визвольного руху 40-х рр. 19 ст Здобув філософсько-філологічну освіту в Братиславському ліцеї (1829—33) і в університеті в Галле (1838—40). У 1844 здійснив (разом з Й. Гурбаном і М. М. Годжей) реформу літературної мови на основі среднесловацкого говір; організував культурно-просвітницьке суспільство «Татрін» («Tatrin»). У 1845—48 видавав 1-у словацьку політичну газ.(газета) «Словенське народне новіні» («Slovenskje narodňje novini») з літературним додатком «Орол Татранський» («Orol Tatrańnski»). У 1847—48 депутат угорського сейму. На Слов'янському з'їзді в Празі (1848) виступав з вимогою рівних прав слов'янських народів на вільний національний і культурний розвиток. Брав участь в Празькому повстанні 1848 ; в Революції 1848—49 очолив боротьбу словаків за національне звільнення. Відмова угорського буржуазного революційного уряду задовольнити національні вимоги пригноблюваних народів зумовила перехід Ш. на позиції австрославізма, в табір контрреволюції. Після 1848 жив в Модре під поліцейським наглядом займався науково-публіцистичною і літературною діяльністю.

загрузка...

  Соціально-економічна, політична і культурна програма Ш., що носила об'єктивно буржуазно-демократичний характер, стала основою національної ідеології і романтизму в літературі. Її основні положення: ліквідація феодалізму, введення демократичних свобод, створення умов для соціально-економічного прогресу і розвитку національної культури в рамках багатонаціонального Угорського королівства. Ш. вважав за можливе внекапіталістічеський дорогу розвитку словацького народу у формах селянської общини (політичний трактат «Слов'янство і світ майбутнього», опубл.(опублікований) 1867, на русявий.(російський) яз.(мова)). При розгляді процесу і перспектив історичного розвитку слов'янських народів прагнув застосувати метод філософії Г. Гегеля (лекції і статті із загальної слов'янської історії, естетики і філософії). У літературно-естетичних переконаннях абсолютизував фольклор як вираження національного духу і національної культурної традиції («Про народні пісні і повісті племен слов'янських», 1853). У поезії розробляв жанри патріотичної лірики і епіки (сб. «Лірика і пісні», 1853, поеми «Святобой», «Матуш з Тренчина», обидві —1853).

  Соч.: Dielo, zv. 1—6, Brat., 1954—59; Listy, zv. 1—3, Brat., 1954—60; у русявий.(російський) пер.(переведення)— Подорож в Калюжки навесні 1839, «Денніца», Варшава, 1842 ч. 1 № 1—2; Слов'янство і світ майбутнього..., 2 видавництва, СП(Збори постанов) Би, 1909 (Біографіч. нарис); [Вірші], у кн.: Поезія західних і південних слов'ян, Л., 1955.

  Літ.: Францев Ст, чесько-словенський розкол і його відгомони в літературі 40-х рр. Пам'яті Л. Штура, Варшава, 1915; Матула Ст, Л. Штур, Братислава, 1956; Історія словацької літератури, М., 1970, с. 79—86; Sučasníci про L''udovitovi Šturovi, Brat., 1955; L''udovit Štúr. Zivot а dielo. Sborni''k, Brat., 1956; Juricek J., L''udovit Št Štúr, Brat., 1971.

  І. А. Богданова.