Штраус (Strauss) Давид Фрідріх (27.1.1808, Людвігсбург, — 8.2.1874, там же), німецький філософ-младогегельянец (див. Гегельянство ) . Вчився в Тюбінгене (1825—31), випробував вплив Ф. До. Баура (див. також Тюбінгенськая школа ) . У книзі «Життя Ісуса, критично перероблене» (т. 1—2, 1835—36, русявий.(російський) пер.(переведення), кн. 1—2, 1907), поклала почало «... процесу розкладання гегелівської системи...» (Маркс До. і Енгельс Ф., Соч., 2 видавництва, т. 3, с. 15), заперечував історичну достовірність євангельських віддань, розглядаючи їх як міфи, породжені духовною «субстанцією» епохи, а Ісуса Христа — як історичну особу, відокремивши його від «вічної» ідеї богочеловечества як основи християнської віри. У 2-м-коді видавництва «Життя Ісуса» (1864) і в соч.(вигадування) «Стара і нова віра» (1872, русявий.(російський) пер.(переведення) 1906) Ш. услід за Л. Фейербахом проповідував пантеїстичну релігію, засновану на відчутті людської залежності від світової закономірності.
Соч.: Gesammelte Schriften, Bd 1—12, Bonn, 1876—78; у русявий.(російський) пер.(переведення)— Листування між Е. Ренаном і Д. Штраусом, в кн.: Лавеле Е., Сучасна Пруссія в політичному і економічному стосунках, СП(Збори постанов) Би, 1870; Ульріх фон Гуттен, СП(Збори постанов) Би, 1896; Чудеса Христа, СП(Збори постанов) Би. [1907]; Вольтер, СП(Збори постанов) Би, 1909.
Літ.: Zeller Ed., D. F. Strauss in seinern Leben und seinen Schriften geschildert, Bonn, 1874; Hausrath A., D. F. Strauss und Theologie seiner Zeit, Bd 1—2, Hdlb., 1876—78; Ziegler Th., Strauss, Tl 1—2, Strassburg, 1908.
