Штерн Григорій Михайлович [24.7(6.8) .1900 — 28.10.1941], радянський воєначальник, генерал-полковник (1940), Герою Радянського Союза (29.8.1939). Член КПРС з 1919. Народився в м. Смілива, нині р. Черкаської області УРСР, в сім'ї лікарки. Закінчив гімназію (1918). У березні 1919 добровільно вступив в Червону Армію. З серпня 1919 по грудень 1920 на політроботі в 46-ій стрілецькій дивізії (військовий комісар полку, бригади, працівник політвідділу дивізії) на Південному фронті. У 1921—23 військовий комісар полку, штабу 3-ої стрілецької дивізії, 1-го Кінного корпусу. З листопада 1923 по травень 1925 на фронті Туркестану, брав участь в боротьбі з басмацтвом в посадах військового комісара кавалерійської бригади, командира частин особливого призначення Хорезмськой групи військ. Закінчив курси удосконалення вищого начскладу при Військовій академії ним. М. В. Фрунзе (1926) і східний факультет тієї ж академії (1929). У 1929—36 у розпорядженні наркома по військових і морських справах (з 1934 наркома оборони СРСР) для особливо важливих доручень. У січні 1937 — квітня 1938 головний військовий радник при республіканському уряді під час національно-революційної війни в Іспанії. З травня 1938 начальник штабу Далекосхідного фронту, в серпні 1938 керував діями радянських військ під час радянсько-японської конфлікту в оз.(озеро) Хасан. З осені 1938 по червень 1939 командував 1-ою Окремою Червонопрапорною Далекосхідною армією. У серпні 1939 керував фронтовою групою по координації дій радянських і монгольських військ під час радянсько-японської конфлікту на р. Халхін-Гол. Під час радянсько-фінляндської війни 1939—40 командував 8-ою армією. У січні — квітні 1941 командувач Далекосхідним фронтом, в квітні — червні 1941 начальник Управління ППО(протиповітряна оборона) НКО. Член ЦК ВКП (б) в 1939—41. Нагороджений 2 орденами Леніна, 3 орденами Червоного Прапора і орденом Червоної Зірки.
