Штайгер (Staiger) Еміль (р. 8.2.1908, Крейцлінген, Швейцарія), швейцарський літературознавець, пише німецькою мовою. Професор (з 1943) університету в Цюріху. Наряду с В. Кайзером (1906—60; ФРН(Федеральна Республіка Німеччини)) основоположник «школи інтерпретації» (родинною «новій критиці» ), яка розглядає художні твори незалежно від соціальних історичних, біографічних чинників його виникнення, як специфічний феномен людської свідомості, що осягається за допомогою «безпосереднього враження» і тлумачення (інтерпретації) його окремих аспектів і компонентів в їх єдності (кн. «Час як уява поета», 1939; «Мистецтво інтерпретації», 1955). Автор робіт по класичній німецькій літературі (в т.ч. про Гете), переведень старогрецьких письменників.
Соч.: Musik und Dichtung, 2 Aufl., Z.— Freiburg, 1959; Stilwandel, Z.— Freiburg, 1963; Grundbegriffe der Poetik, 8 Aufl., Z.¾ Freiburg, 1968.
Літ.: Старостін Би. А., Штайгер Е., у кн.: Коротка літературна енциклопедія, т. 8, М., 1975.
