Шталберг Ернест Екабовіч
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Шталберг Ернест Екабовіч

Шталберг Ернест Екабовіч (Якович) [22.8(3.9) .1883, Лієпая, — 12.6.1958, Рига], радянський архітектор, заслуженого на діяча науки Латвійської РСР (1945), академіка АН(Академія наук) Латвійською РСР (1946). Вчився в Л. Н. Бенуа в петербурзькій АХ(Академія витівок) (закінчив в 1914). Ректор АХ(Академія витівок) в Петрограді (1919—22). Голова правління Союзу архітекторів Латвійської РСР (1945—51). Викладав на архітектурному факультеті Латвійського університету в Ризі (1922—50; професор з 1945). Серед учнів — А. Рейнфельд, М. Станя. Основні роботи: російський павільйон на міжнародній виставці в Римі (совм. із Ст А. Щуко; 1910—11); житловий будинок на вул. Ломоносова (1930), актовий зал університету (1929—36), архітектурна частина пам'ятників Свободи (1931—35, скульптор До. Залі) і В. І. Леніну (1947—50, скульптори В. Я. Боголюбов і В. І. Інгал) — все в Ризі; санаторій біля Цесиса (1936—38).

  Літ.: Васильев Ю., Е. Шталберг (1883—1958), в збірці: З історії техніки Латвійської РСР, ст 5, Рига, 1964.