Шоссон (Chausson) Ернест (21.1.1855, Париж, — 10.6.1899, Лімі), французький композитор. Закінчив Паризьку консерваторію (1883), учень Ж. Массне і С. Франка. З 1889 секретар Національного музичного суспільства. Випробував вплив французької ліричної опери, а також Р. Вагнера. Барвистість, витонченість його музики, вишуканість гармонії зближують творчість Ш. з імпресіонізмом. Найбільш відомий твір — «Поема» для скрипки і оркестру (1896). Серед інших вигадувань — опери, з яких поставлена лише «Король Артус» (1903, театр «Де ла Монне», Брюссель), симфонія (1890), музика до драми У. Шекспіра «Буривши» (1888), вокально-симфонічні твори, у тому числі «Поема любові і моря» (1882—92), хори, фортепіанні п'єси і ін.
Літ.: Французька музика другої половини XIX століття. Сб. переведення, робіт під ред. М. Друськина, М., 1938; Gallois J., Ernest Chausson, P., 1967.
