Шостаковський Михайло Федорович [р. 24.5(6.6). 1905, Новоселіци, нині Кіровоградською обл.], радянський хімік-органік, член-кореспондент АН(Академія наук) СРСР (1960). Член КПРС з 1946. Закінчив Іркутський університет (1929). Працював в Інституті органічної хімії АН(Академія наук) СРСР (1932—62), Іркутському інституті органічної хімії Сибірського відділення АН(Академія наук) СРСР (директор, 1957—71), Інституті хімії нафти Сибірського відділення АН(Академія наук) СРСР (директор, 1971—73). З 1973 завідувач кафедрою у Всесоюзному заочному політехнічному інституті. Основні роботи по хімії простих вінілових ефірів, кремній- і оловоорганічеських з'єднань і хімії ацетилену і його похідних. Створив обволікаючий і протизапальний засіб на основі полівінілбутілового ефіру (вінілін) — т.з. бальзам Шостаковського, кровозамінник на основі полівініл-пірролідона і засіб для боротьби із стригучим лишаєм у тварин. Державна премія СРСР (1949). Нагороджений 2 орденами, а також медалями.
Соч.: Прості вінілові ефіри, М., 1952; Хімія діацетилену HC º С— З º CH, М., 1971 (совм. з А. Ст Богданової).
