Шорци
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Шорци

Шорци (самоназваніє шор; у русявий.(російський) історичних документах 17—18 вв.(століття) Ш. називають ковалі, кондомськие і мрасськие татари), народність, що живе на Ю. Кемеровськой області РРФСР ( Гірська Шорія ), головним чином в басейні р. Томь і її припливів Кондоми і Мрас-су. Чисельність 16,5 тис. чіл. (1970, перепис). Говорять на шорськом мові . У минулому формально Ш. вважалися православними, фактично у них зберігалися шаманство і промислові культи. Ш. сформувалися в ході дліт. змішення угорських, самодійських, кетоязичних і тюркських племен. По культурі і походженню вони близькі північним алтайцям і деяким етнічним групам хакасів. Аж до початку 20 ст в Ш. залишалися значні пережитки родових стосунків. До Жовтневій революції 1917 їх основними заняттями були: охота, рибальство, в деяких груп — примітивне землеробство; велике значення мала ковальська справа, а також видобуток і плавка залізняку (звідси найменування татари ковалів). За роки Радянської влади корінним чином змінилося життя Ш. Основниє їх маса зайнята в сільському господарстві (землеробство, тваринництво, а також традиційні промисли — охота, рибальство, збір кедрових горіхів). Багато Ш. працюють в промисловості. Склався значний прошарок інтелігенції.

загрузка...

  Літ.: Потапов Л. П., Нариси історії Шорії, М.— Л., 1936; Народи Сибіру, М.— Л,, 1956.