Шортанов Аськербі Тахировіч
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Шортанов Аськербі Тахировіч

Шортанов Аськербі Тахировіч [р. 3(16) .10.1916, с. Анузоровка, нині с. Леськен II Урванського району Кабардино-балкарської АССР], радянський письменник кабардинця, заслуженого на діяча мистецтв Кабардино-балкарською АССР (1939), заслуженого на діяча мистецтв РРФСР (1971). Член КПРС з 1941. У 1934—36 вчився в ГИТІС(Державний інститут театрального мистецтва імені А. Ст Луначарського) е. Друкується з 1939. Основні теми творчості Ш. — історія народу кабардинця, його життя за радянських часів. Автор історичного романа «Горці» (1954, русявий.(російський) пер.(переведення) 1967), романа-хроніки «Бетал Калмиків» (1968, русявий.(російський) пер.(переведення) 1970, під назв.(назва) «Завжди в сідлі») — про героя Громадянської війни, п'єс «Аул Батир» (пост. у 1939), «Коли спалахує світло» (опубл. у 1947, русявий.(російський) пер.(переведення) 1950) — про життя колгоспного села. У 1967 поставлена п'єса «Посланець партії» (опубл. у 1961). Ш. відомий як учений-фольклорист. Нагороджений 5 орденами, а також медалями. Проїзв. Ш. переведені на багато мов народів СРСР.

  Соч.: К'езенок'уе жебаг'и, Налшик, 1956; Тхиг'е к'ихехахе, Налшик, 1957; у русявий.(російський) пер.(переведення)— П'єси, Нальчик, 1957.

  Літ.: Теунов Х., Література і письменники Кабарди, М., 1968; Кашежева Л., На дорозі пошуків і відкриттів, в її кн.: Повноліття пера, Нальчик, 1968: К'ебердей літературам і тхидем теухуа очеркхер, Налшик, 1965.

  Ю. Б. Розенблюм.