Шовінізм (франц. chauvinisme), крайня форма націоналізму, проповідь національної винятковості; зіставлення інтересів одній нації інтересам всіх інших націй, поширення національної чванливості, розпалювання національної ворожнечі і ненависті. Термін «Ш.» з'явився у Франції [у 1831 в комедії братів І. і Т. Коньяр «Трибарвна кокарда»; одним з героїв був агресивно-войовничий новобранець Нікола Шовен; вважається, що прообразом цього персонажа була реальна особа — ветеран наполеонівських воєн Н. Шовен (N. Chauvin), вихований у дусі преклоняння перед імператором — творцем «величі» Франції]. Словом «Ш.» стали позначати різні прояви націоналістичного екстремізму. У Великобританії Ш. отримав з кінця 70-х рр. 19 ст особливе найменування — джингоїзм . Інші прояви Ш.— соціал-шовінізм,великодержавний шовінізм .
Ш. набув поширення в імперіалістичних країнах. Найбільш крайній його прояв — людиноненависницька ідеологія і політика фашистських держав.
Марксистсько-ленінські партії завжди вважали одному з найважливіших завдань боротьбу проти будь-яких різновидів ідеології Ш. і її носіїв.
Літ.: Ленін Ст І., Робочий клас і національне питання, Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 23; його ж, Критичні замітки з національного питання, там же, т. 24; його ж, Про боротьбу з соціал-шовінізмом, там же, т. 26; його ж, Прикриття політики социал-шовініста інтернаціоналістичними фразами, там же, т. 27; Марксизм про пролетарський інтернаціоналізмі, М., 1969; Ленінізм і національне питання в сучасних умовах, 2 видавництва, М., 1974.
