Шовковиця, тут, тута, тутове дерево (Morus), рід дерев сімейства тутових (Moraceae). Висота 16—35 м-коду , крона куляста, широкояйцевідная, дуже щільна. Кора бура, тріщинувата. Листя з рано обпадаючими прілістникамі, яйцевидне, по краю лопатеві або городчатиє, голі або опушені. Рослини зазвичай дводомні, рідше однодомні. Квітки раздельнополиє, зібрані в сережковідниє суцвіття. Плід — помилкова складна соковита кістянка, т.з. тутова ягода, завдовжки від 1 до 5 см , біла, рожева, темно-фіолетова, майже чорна. Близько 24 видів, в Східній і Південно-східній Азії, і на Ю. Європи, в південній частині Північної Америки і північно-західної частини Південної Америки, частково в Африці; до СРСР — 4 виду на півдні Європейської частини і в Середній Азії.
Вирощують Ш. ради здобуття листя для відгодівлі шовковичного черв'яка, а також плодів. Плоди солодкі або кисло-солодкі (10% цукру і більш) використовують в їжу в свіжому і сушеному вигляді, а також для приготування вин. Деревина Ш. щільна, пружна, важка, застосовується як будівельний і виріб матеріал в столярному і бондарському виробництвах. Для відгодівлі тутового шовкопряда в СРСР культивують Ш. білу (М. alba), Ш. шелкопрядную (М. bombycus), Ш. многостебельчатую (М. multicaulus), а для здобуття плодів також Ш. чорну (М. nigra). У СРСР в кормових насадженнях використовують місцеві форми Ш. — Хасак-тут Кайчи-тут, Джір-тут, а також нові високоврожайні сорти — САНІЇШ-5 -6, -7, -14, -15 і -17, Таджицьку безнасінну, Іртишар, Узбецьку, Піонерську, Іверія, Тбілісурі, Українську-9 і -107 і ін. Значна частина кормових насаджень закладена покращуваними гібридними сортами. Для весняної відгодівлі тутового шовкопряда з Ш. щорік зрізають однорічні вітки, а для літньо-осінньої — верхню третину втеч, що знов виросли. Через кожних 4—5 років Ш. надають рік відпочинку. Ш. посухостійка, відносно маловимоглива до грунтів, солеустойчива, не виносить заболочування. Розмножують Ш. насінням, держаками і відведеннями. Найбільш поширені захворювання Ш.: бактеріоз, циліндроспоріоз, борошниста роса, коренева гнилизна, кучерява мелколістность; шкідники: тутовий п'ядун, червець Комстока, капустянка, хрущі, зволікальник, тутовий вусань, павутиновий кліщик (див. також Шовківництво ) .
Літ.: Дерева і чагарники СРСР, т. 2, Покритосеменниє, М.— Л., 1951.
