Шишков Олександр Семенович [9(20) .3.1754 — 9(21) .4.1841, Петербург], російський державний діяч, письменник. Закінчив Морський кадетський корпус (1771). Згодом адмірал, статс-секретар Александра I, член Державної ради, міністр народної освіти (1824—28), член Російської академії (1796; у 1813—41 її президент), почесний член Петербурзької АН(Академія наук) (1800). Був членом суду над декабристами; один з ініціаторів цензурного статуту 1826. Очолював «Бесіду любителів російського слова» . Боровся з сентименталізмом, виступивши проти Н. М. Карамзіна і його послідовників в книзі «Міркування про старий і новий склад російської мови» (1803). Ш. вважав, що література повинна орієнтуватися на старослов'янську мову і фольклор, підкреслював значення церковних книг, «Слова про полк Ігореве», написав оригінальну роботу про поетику російського фольклору («Розмови про словесність», 1811). Писав п'єси, оди, перекладення псалмів, вірші на різні випадки. По політичних поглядах Ш. — консерватор, боровся з ідеями відміни кріпака права, був лютим противником впливу ідей французької революції і просвіти в Росії. В той же час літературна діяльність Ш. зіграла відому роль в створенні високого гражданственного стилю декабристської поезії (Ф. Н. Глінка, В. К. Кюхельбекер і ін.). Лінгвістичні ідеї Ш. зробили деякий вплив на творчість А. С. Грібоєдова і І. А. Крилова.
Соч.: Собр. соч.(вигадування) і переведень, т. 1—17, СП(Збори постанов) Би, 1818—39; [Вірші], у кн.: Поети 1790—1810-х рр., Л., 1971.
Літ.: Аксаков С. Т., Спогад про А. С. Шишкове, Собр. соч.(вигадування), т. 2 М., 1966; Тинянов Ю. Н., Архаїстики і Пушкін, в його кн.: Пушкін і його сучасники, М., 1968; Альтшуллер М. Р., «Слово про полк Ігореве» в крузі «Бесіди любителів російського слова», «Тр. ОДРЛ», 1971, т. 26.
