Шишков В'ячеслав Якович [21.9(3.10) .1873, р. Бежецк, нині обл. Калінінськой, — 6.3.1945, Москва], російський радянський письменник. Народився в купецькій сім'ї. Закінчив Вишневолоцкоє технічне училище (1891). Почав друкуватися в 1908. У нарисах і розповідях, що відрізняються гострою соціальною спрямованістю, співчуттям до важкої долі народу, продовжував демократичні традиції передової російської літератури. У 1916 в журналі «Літопис» М. Горький опублікував повість Ш. «Тайга». У романі «Гурт» (1923), повістях «Пейпус-озеро» (1924), «Мандрівники» (1931) — життя і героїчна боротьба молодої Радянської республіки. У романі Похмура «річка» (т. 1—2, 1933) підняті теми розвитку і загибелі російського капіталізму, боротьби робочого класу проти тих, що своїх пригноблюють, зростання його революційної свідомості. Найбільш значне проїзв.(твір) Ш. — історична епопея «Омелян Пугачов» (кн. 1—3, 1938—45; Державна премія СРСР 1946), що з'явилася крупним внеском у розвиток сов.(радянський) історичного жанру. Заснована на багатолітньому вивченні історичних документів, епопея малює минуле з позицій сучасної історичної науки. Колоритна мова, пластичність ліплення образів, майстерність пейзажиста — відмітна межі творчої манери Ш. Награжден орденом Леніна і орденом «Знак Шани».
Соч.: Полн. собр. соч.(вигадування), т. 1—12, М., 1926¾29; Собр. соч.(вигадування), т. 1—8, М., 1960¾62; Собр. соч.(вигадування), т. 1—10, М., 1974.
Літ.: Чалмаєв Ст А., В'ячеслав Шишков. Крітіко-біографіч. нарис, М., 1969; Есельов Н., Шишков, М., 1973; Русявий. сов.(радянський) письменники-прозаїки. Біобібліографіч. покажчик, т. 6, ч. 1, М., 1969.
