Шейхзаде Максуд [25.10(7.11) .1908, р. Агдаш, нині Азербайджанською РСР, — 19.2.1967, Ташкент], узбецький радянський письменник, заслуженого на діяча мистецтв Узбецької РСР (1964). За національністю азербайджанець. Член КПРС з 1960. У 1933 закінчив Бакинський педагогічний інститут. З 1938 викладав історію узбецької літератури в Ташкентському педагогічному інституті. Друкувався з 1929. У збірці «Третя книга» (1934) використаний новий для узбецької поезії вільний вірш.(вірш) Поезія Ш. тісно пов'язана з сучасністю, його цивільна лірика гостро злободенна. Автор збірки патріотичних віршів «За що боротьба?» (1942) і поем «Женя», «Третій син», «Аксакал» і ін., присвячених Великій Вітчизняній війні 1941—45. Драма «Джалаліддін» (1941) — про боротьбу з монгольською навалою в 13 ст У 1958 опублікував ліріко-філософську «Поему про Ташкент» (русявий. пер.(переведення) 1959), в 1961 — збірка лірики «Годи і дороги». Трагедія «Мірза Улугбек» (1964, русявий.(російський) пер.(переведення) 1966) присвячена знаменитому узбецькому астрономові 14 ст Ш. перекладав узбецькою мовою проїзв.(твір) А. С. Пушкіна, М. Ю. Лермонтова, В. Шекспіра, Ст Ст Маяковського, Н. С. Тіхонова і ін. Нагороджений орденом «Знак Шани» і медалями.
Соч.: Асарлар, т. 1—6, Тошкент, 1969—74; у русявий.(російський) пер.(переведення)— Вибране, М., 1958; Три посмішки. Вірші, Таш., 1961.
Літ.: Історія узбецької радянської літератури, М., 1967; Зокиров М., Максуд Шайхзода. Адабій-танкидій нарис, Тошкент, 1969; Шомансур Ю., Шайхзода — бунедкор шоїр, Тошкент, 1972.
