Шейхцер Іоганн Якоб
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Шейхцер Іоганн Якоб

Шейхцер (Scheuchzer) Іоганн Якоб (2.8.1672, Цюріх, — 23.6.1733, там же), швейцарський дослідник природи. Вчився в Альтдорфе і Утрехте. З 1696 — друга міська лікарка, а пізніше міська лікарка в Цюріху; з 1710 професор математики, з 1733 професор фізики в гімназії в Цюріху. Вивчав льодовики і геологічну будову Альп. Опублікував ряд робіт по палеонтології і геології. По теоретичних представленнях Ш. — ділювіаніст: вважав, що вимерлі організми загинули під час «усесвітнього потопу». Описав багато різних видів викопних рослин і тварин; одним з перших вказав на рослинне походження кам'яного вугілля. У 1700 виявив скелет викопної крупної саламандри (Andrias Scheuchzeri Cuvier) і прийняв його за скелет людини. Член Німецької академії дослідників природи «Леопольдіна» (1697).

  Соч.: Physica sacra..., iconibus aeneis illustrata procurante..., t. 1—4, Augsburg 1731¾35.

  Літ.: Steiger R., Johan Scheuchzer (1672¾1733), Z., 1927.