Шастрі Лал Бахадур (2.10.1904, Мугхалсарай, штат Уттар-Прадеш, — 11.1. 1966, Ташкент), індійський державний і політичний діяч. З сім'ї вчителя. Освіту здобув в Бенаресськом університеті. Активно брав участь в національно-визвольній боротьбі. Як послідовник М. Ганді і соратник Дж. Неру, Ш. швидко висувався в ряди керівників партії Індійський національний конгрес (ІНК). У 1935—38 Ш. — генеральний секретар комітету ІНК в Уттар-Прадеш. У 1951 став генеральним секретарем ІНК. Після завоювання Індією незалежності (1947) Ш. у 1952—63 неодноразово був міністром в центральному уряді. Після смерті Дж. Неру, в червні 1964 Ш. став лідером парламентської фракції ІНК прем'єр-міністром, міністром по питаннях атомної енергії і головою Планової комісії. У 1965 відвідав з офіційним візитом СРСР. Помер в СРСР, де знаходився у зв'язку з Ташкентською зустріччю глав урядів Індії і Пакистану, метою якої було врегулювання індійсько-пакистанського конфлікту.
