Шаміссо (Chamisso) Адельберт (30.1. 1781, замокнув Бокур в Шампані, Франція, — 21.8.1838, Берлін), німецький письменник і учений-натураліст. Походив з лотарінгських дворян. У 1801—06 офіцер прусської армії. У 1812—15 вивчав в Берліні ботаніку, зоологію, медицину. У 1815—18 брав участь в кругосвітній експедиції на російському бригу «Рюрік» (щоденник Ш. «Подорож навколо світу», 1834—36). У 1819 відкрив чергування поколінь (метагенез) в сальп. Найбільш відомий художній твір Ш. — повість «Надзвичайна історія Петера Шлеміля» (1814, російське переведення 1841). У розповіді про людину, що втратила свою тінь, Ш. розкриває психологічну ситуацію свого сучасника, що спокушається багатством, небезпеку втрати особи. Ш. лише частково може бути співвіднесений з романтиками: його розповідь швидше знаходиться в руслі пізніших реалістичних тенденцій. Ліриці Ш. властиві відомий демократизм, інтерес до соціальної проблематиці — переведення і наслідування П. Же. Беранже, поема «Вигнанці» (1831). Цикл «Любов і життя жінки» (1830) покладений на музику Р. Шуманом (1840).
Соч.: Werke. Gedichte, hrsg. von O. Walzel, Stuttg., 1892; Werke, Bd 1—3, Lpz. — W., [1907]; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Ізбр. проїзв.(твір) у переведеннях русявий.(російський) письменників, СП(Збори постанов) Би, 1899; Вибране, М., 1974.
Літ.: Історія німецької літератури, т. 3, М., 1966; Feudel W., A. von Chamisso..., Lpz., 1971 (літ.).
