Шамозит (від назв.(назва) сів. Шамозон, Chamoson, Швейцарія),
1) мінерал підкласу шаруватих силікатів; залізистий хлорит . Хімічний склад (Fe, Al, Mg) 3 [(Si, Al) 4 O 10 ](ВІН) 2 (Fe, Mg) 3, (O, ВІН) 6 . Вміст оксидів заліза понад 30%. Відстань між шарами в структурі Ш. — 14 .
2) Бертьерін, септешамозіт, мінерал сімейства септехлорітов. Хімічний склад (Fe 2+ , Fe 3+ , Al, Mg) 6 [(Si, Al) 4 O 10 ](ВІН) 8 . Вміст оксидів заліза 40—45%; склад варіює. Структура подібна до структури каолініту ; міжшарова відстань 7 .
Обидва мінералу можуть зустрічатися спільно і важко відмітні один від одного. Кристалізуються в моноклінній системі (в септешамозіта спостерігається також гексагональна модифікація). Утворюють агрегати ооліту і тонкозернистих (до землистих) зеленого, жовтого, бурого кольору. Твердість за мінералогічною шкалою 3; щільність 3000—3300 кг/м-коду 3 . За походженням гіпергенні. Зустрічаються в глинистих відкладеннях і в осадових (ооліті) залізняку . Родовища в СРСР — на Уралі (Алапаєвськоє, Аятськоє, Халіловськоє і ін.), за кордоном — у Франції (Лотарінгський басейн), Великобританії (Нортхемптоншир), ГДР(Німецька Демократична Республіка) (Тюрінгия), ЧССР(Чехословацька Соціалістична Республіка) (Нучице).
