Шамов Афзал Шигабутдіновіч [р. 19.2(4.3). 1901, село Татарськоє-танаєво, нині Зеленодольського району], татарський радянський письменник. Член КПРС з 1943. Учасник Громадянської війни 1918—20. У 1926—30 вчився на літературному факультеті МГУ(Московський державний університет імені М. Ст Ломоносова). Учасник Великої Вітчизняної війни 1941—45. У 1949—50 — редактор журналу «Рада едебіяти» («Радянська література»). Друкується з 1919. Тема духовного, цивільного зростання радянської людини — основна в творчості Ш.: повести «Рауфа» (1926), «Історія однієї любові» (1933), збірки розповідей «В місті нафти» (1955), «В один з днів» (1959) і ін. Твори ліричного плану увійшли до збірки «В дощовий вечір» (1965). Перекладає татарською мовою твори Л. Н. Толстого, Н. Ст Гоголя, Ф. Ст Гладкова, Н. А. Островського і ін. Член Президії Верховної Ради Татарської АССР (1959—1963). Голова правління СП(Збори постанов) Татарської АССР (1958—61). Нагороджений орденом Жовтневої Революції, 2 іншими орденами, а також медалями.
Соч.: Сайланма есерлер, Казан, 1954: Бер мохеббет туринда, Казан, 1976; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Розповіді, М., 1957; Розповіді, Каз., 1960.
Літ.: Гиніятулліна А., Письменники Сов. Татарстану. Біобібліографіч. довідник, Каз., 1970.
