Чумаків Михайло Петрович [р. 1(14) .11.1909, дер.(село) Івановка, нині Волинського району Орловської області], радянський мікробіолог, вірусолог, академік АМН СРСР(Академія медичних наук СРСР) (1960; член-кореспондент з 1948). Член КПРС з 1940. Закінчив 1-й Московський медичний інститут (1931). У 1950—54 директор Інституту вірусології ним. Д. І. Івановського АМН СРСР(Академія медичних наук СРСР), в 1955—72 директор заснованого по його ініціативі Інституту поліомієліту і вірусного енцефаліту АМН СРСР(Академія медичних наук СРСР), в 1972—1976 науковий керівник цього інституту. Основні праці по етіології, імунології, лабораторній діагностиці, епідеміології, профілактиці і лікуванню вірусних захворювань людини — кліщового і комариного енцефаліту, поліомієліту, ентеровірусних захворювань, кору, грипу, трахоми і ін. Відкрив ряд патогенних для людини вірусів, розробив вчення про геморагічних лихоманках. Брав участь в створенні вакцин проти поліомієліту, кору, кліщового і японського енцефаліту і ін., в проведенні масової імунізації проти поліомієліту, що дозволило в короткі терміни ліквідовувати епідемічну захворюваність поліомієлітом в СРСР і в багатьох інших країнах.
Нагороджений 3 орденами, а також медалями. Ленінська премія (1963), Державна премія СРСР (1941), Премія ним. Д. І. Івановського АМН СРСР(Академія медичних наук СРСР) (1953). Член Німецької академії дослідників природи «Леопольдіна» (1969).
Соч.: Поліомієліт і ентеровірусниє захворювання (спільно с М. До. Ворошилової), в книзі: Загальна і приватна епідеміологія, т. 1, М., 1973.
Літ.: Михайло Петрович Чумаків, «Питання вірусології», 1969 №6; Куль А. І., Перша битва. Повість про вірусологів, 3 видавництва, М., 1963.
