Чотиристороння угода по Західному Берліну
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Чотиристороння угода по Західному Берліну

Чотиристороння угода по Західному Берліну, підписане 3 вересня 1971 в Західному Берліні в колишній резиденції Контрольної ради послом СРСР в ГДР(Німецька Демократична Республіка) і послами США, Франції і Великобританії у ФРН(Федеральна Республіка Німеччини); набрало чинності після підписання 3 червня 1972 міністрами закордонних справ СРСР, США, Франції і Великобританії завершального протоколу угоди. Укладенню цього договору передували переговори 1970—71 між послами 4 держав, що відбулися за ініціативою СРСР.

  Ч. с., виходячи з визнання існуючих політичних і територіальних реальностей в Європі, фіксує принципове і стрижньове значення, що має, положення про те, що Західні сектори Берліна «... як і раніше не є складовою частиною Федеральної Республіки Німеччини і не управлятимуться нею і надалі». Угоду передбачає впорядкування цивільних пасажирських і вантажних перевезень між Західним Берліном і ФРН(Федеральна Республіка Німеччини) по комунікаціях ГДР(Німецька Демократична Республіка) при дотриманні її суверенних прерогатив; повідомлення між Західним Берліном і ФРН(Федеральна Республіка Німеччини) кваліфікується угодою як транзитне, яке повинне здійснюватися відповідно до міжнародної практики. Передбачається також, що жителі Західного Берліна можуть відвідувати столицю і інші райони ГДР(Німецька Демократична Республіка) на умовах, схожих з вживаними відносно громадян інших держав. Відповідно до Ч. с. 3 західних держави продовжують зберігати свої права і відповідальність відносно представництва інтересів Західного Берліна і його жителів за кордоном. В той же час угоду враховує можливість представництва інтересів Західного Берліна на міжнародній арені ФРН(Федеральна Республіка Німеччини) в окремих строго обмежених областях, що не піднімають питання статусу і безпеки (консульське обслуговування і ін.). Ч. с. передбачає установу в Західному Берліні генерального консульства СРСР і бюро радянських зовнішньоторговельних об'єднань, а також деяких інших радянських установ. Укладення цього договору з'явилося крупним кроком до нормалізації положення в Західному Берліні, який протягом багатьох років був джерелом міжнародної напруженості, а також — кроком до розрядці в Європі і до загального оздоровлення міжнародного стану.

  Літ.: Чотиристороннє соглашеліє по Західному Берліну і його реалізація. 1971—1977 рр. Документи, М., 1977.