Чичагов Павло Васильович [27.6(8.7) .1767, Петербург, — 20.8(1.9) .1849, Париж], російський воєначальник, адмірал (1807), син Ст Я. Чичагова. На флоті з 1782, був ад'ютантом у батька. Учасник російсько-шведської війни 1788—90, командував лінійним кораблем. У 1791—92 вчився в Англії. З 1797 у відставці. У 1799 начальник експедиції по висадці десанта в Голландії. З 1801 в свиті імператора Олександра I. З 1802 товариш міністра, а з грудня 1802 по 1811 (фактично по 1809) міністр морських сил, провів ряд заходів по поліпшенню флоту. У 1805—09 і 1811—34 член Державної ради. У квітні 1812 призначений головнокомандуючим Дунайською армією, головним начальником Чорноморського флоту і генерал-губернатором Молдавії і Валахиі. Під час Вітчизняної війни 1812 Дунайська армія у вересні з'єдналася з 3-ою армією під загальним командуванням Ч. і отримала завдання завдати удару в тил наполеонівським військам. За планом М. І. Кутузова армія Ч. спільно з корпусом генерала П. Х. Вітгенштейна повинна була відрізувати дороги відходу наполеонівської армії на З. через р. Березіна. Проте відсутність взаємодії між окремими групами військ і помилки Ч. і Вітгенштейна не дозволили виконати цей план. Громадська думка Росії всю провину за це поклало на Ч. В кінці 1812 — початку 1813 Ч., командуючи 3-ою армією, керував переслідуванням противника. У лютому 1813 звільнений у відставку. Вважаючи себе ображеним підозрінням в зраді, Ч. у 1814 виїхав за кордон. Жив в Італії і Франції, залишив спогади, опублікував в «Російському архіві» (1869—70) і «Російській старизні» (1883, 1886—88, т. 38, 50—52, 55,58—60).
Соч.: Архів адмірала П. Ст Чичагова, ст 1, СП(Збори постанов) Би, 1885.
