Чернівці (до 1944 ¾ Черновіци), місто, центр Чернівецької області УРСР. Розташований в передгір'ях Карпат на р. Пруть. Вузол залізною і шосейною доріг. Аеропорт. 214 тис. жителів (1977; 106 тис. в 1939; 152 тис. в 1959; 187 тис. в 1970). У Ч. — 3 міських району. За археологічними даними, виник в 12 ст Перша згадка в письмових джерелах — під 1408. З середини 14 ст до 1774 був у складі Молдавського князівства . В 1775 відійшов до Австрії (з 1867 Австро-Угорщині). В результаті Південно-західного фронту настання 1916 Ч. були зайняті росіяни військами. У листопаді 1918 окупований Румунією. У червні 1940 разом з Північною Буковиною увійшов до складу СРСР і став обласним центром УРСР. З 6 липня 1941 по 29 березня 1944 був окупований німецько-фашистськими військами. Провідні галузі промисловості: легка (виробничі об'єднання: бавовняне «Схід» швацьке «Трембіта», трикотажне для рукавички, панчішне; фабрики: взуттєва текстильно-галантерейна, текстильно-художніх виробів), харчова (комбінати: м'ясний, масложировий, цукровий і ін. підприємства), машинобудівна (машинобудівний завод, виробничі об'єднання «Електронмаш», «Черновцилегмаш», ремонтно-механічний завод і ін.). Деревообробна промисловість представлена меблевим, деревообробним комбінатами, меблевою фабрикою; є хімічна (резінообувной, хімічні заводи, фабрика побутової хімії) і будматеріалів промисловість. Пам'ятники архітектури: дерев'яні церкви 17—18 вв.(століття) ¾ Миколи (1607), Пятніцкая (1768), Троїцкая на Клокучке (1774), першого Пречистого на Калічанке (1783), будівлі в стилі класицизму, у тому числі ратуша (нині міськрада, 1843, архітектор А. Мікуліч); колишня резиденція митрополита (нині університет; 1864—82, архітектор І. Главку). За радянських часів проведені роботи по благоустрою і забудові житлових масивів; пам'ятник Перемоги (1946, скульптор Р. Л. Петрашевіч, архітектор Ст І. Грігор) і ін.
В Ч. — університет, медичний інститут, філія Київського торговельно-економічного інституту, 12 середніх спеціальних учбових закладів (в т.ч. індустріальний, текстильний, будівельний, же.-д.(железнодорожний) транспорту і ін. технікуми; педагогічне, медичне, культосвітнє, музичне училища). Музично-драматичний театр, філармонія. Музеї: краєзнавчий, 2 літературно-меморіальних — О. Ю. Кобилянськой і О. Федьковіча . Телецентр.
Літ.: Хохол Ю. Ф., Ковальов Ю З Чернiвцi, Icторіко-архiтектурній наріс, Київ, 1966; Колодiй Ст Д., Чернiвцi. Путiвник по мicту, Ужгород, 1967; Чернiвцi, Київ, 1971; Icторiя мicт i ciл Української РСР. Чернiвецька область, Київ, 1969.
