Федьковіч Осипнув-Юрій Адальбертовіч (8.8.1834, с. Сторонец-Путілов на Буковині, нині селище Путіла, – 11.1.1888, Черновіци, нині Чернівці), український письменник-демократ. Народився в сім'ї дрібного шляхтича. У 1852–63 був на військовій службі. Виступив в 1857 з віршами на нім.(німецький) мові (пізніше опублікував 2 збірки віршів на нім.(німецький) мові, що відобразили вплив укр.(український) народною і йому.(німецький) романтичній поезії). У 1862 в Львові вийшла збірка віршів українською мовою «Вірша Іосифа Федьковіча»; у 1867–68 вийшли 3 випуски його віршів. Поема «Лук'ян Кобиліца» (1865) оспівує народного героя, боротьбу селян проти панів. Лірика Ф. відмічена любов'ю до батьківщини, до пригноблюваних, вірою в світле майбутнє трудового народу. Відомий і як прозаїк. Перша повість – «Любов-погибель» (1863). У 1876 в Києві вийшла збірка «Повести Осипа Федьковіча». Повести і розповіді Ф. малюють сувору солдатську життя («Штефан Славіч», 1863, «Капітан», 1865, «Солдатка», 1887), родинно-побутові, психологічні конфлікти («Серце не навчити», 1863, «Італійка», 1864). Творчість Ф. сприяло розвитку критичного реалізму в українській літературі. Ф. належать драматичні твори, переведення з І. Ст Гете, Ф. Шиллера, Р. Гейнеа, А. С. Пушкіна. У 1945 в Чернівцях відкритий музей Ф.; літературно-меморіальний музей Ф. існує також в селищі Путіла.
Соч.: Писання, т. 1–4, Львiв, 1902–10; Твори, т. 1–2, Київ, 1960; у русявий.(російський) пер.(переведення): Любов-погибель. Повести і розповіді, М., 1965,
Літ.: Маковій О., Жіттепіс Осипа Юрiя Гордінського-Федьковіча, Львiв, 1911; Юрiй Федьковіч в розвiдках i матерiaлах, Київ, 1958; Нечиталюк М., Буковінський Кобзар, Львiв, 1963; Icторiя української лiтературі, т. 3, Київ, 1968, с. 315–49.
