Чернишев Олександр Іванович [30.12.1785 (10.1.1786), Москва, — 8(20) .6.1857, Кастелламмаре-ді-Стабія, Італія], російський військовий і державний діяч, генерал-ад'ютант (1812), генерал від кавалерії (1826), граф (1826), світлий князь (1849). З 1802 служив в гвардійській кавалерії, брав участь у війні з Францією в 1805—07. У 1808—12 виконував важливі дипломатичні доручення у Франції і Швеції, був військово-дипломатичним агентом в Парижі. У початку Вітчизняної війни 1812 полягав при імператорові Александре I в армії, що діяла, командував кавалерійським загоном. Брав участь в Закордонних походах російської армії 1813—14 . З 1815 — в свиті пануючи, в 1821 командував кавалерійською дивізією. У 1826 член слідчої комісії у справі декабристів. З 1827 сенатор. У 1828 призначений товаришем начальника Головного штабу і керівником військовим міністерством; у 1832—52 військовий міністр, провів ряд перетворень, які закріпили рекрутську систему комплектування (статут 1831), підсилили централізацію військового відомства. З 1848 Ч. — голова Державної ради. Прибічник паличної дисципліни і застарілої лінійної тактики, Ч. з'явився одним з головних винуватців поразки російської армії в Кримській війні 1853—56.
Літ.: Шильдер Н., Світлий князь А. І. Чернишев. Біографічний нарис, «Військова збірка», 1902, кн. 1.
