Чернишев Василь Ілліч [29.12.1866 (10.1.1867), с. Алексино, нині Володимирської області, — 21.5.1949, Ленінград], російський радянський мовознавець, член-кореспондент АН(Академія наук) СРСР (1931). Закінчив Киржачськую вчительську семінарію (1886). Вчитель сільських, повітів, міських училищ (1886—1912). Був притягнений А. А. Шахматовим для словарної роботи при Петербурзькою АН(Академія наук). Основні праці присвячені лексикології, діалектології, орфографії і орфоепії, стилістиці і методиці викладання російської мови. Ч. належить якнайповніша діалектологічна програма (1900). У літературній мові Ч. бачив складну взаємодію книжкової мови і різних діалектних систем («Правильність і чистота російської мови», 1911). Досліджував мову і стиль Е. А. Баратинського, А. Ст Кольцова, Ст І. Майкова, Н. А. Некрасова, І. С. Тургенева, Р. І. Успенського, А. С. Пушкіна. Автор ряду підручників і навчальних посібників. Один з тих, що зачинають «Словника сучасної російської літературної мови», відповідальний редактор т. 1—2 (1948, 1950). Ленінська премія (1970, посмертно).
Соч.: Ізбр. праці, т. 1—2, М., 1970 (літ.).
Літ.: Винограду Ст Ст, Про праці В. І. Чернишева по російській мові, в кн.: Чернишев Ст І., Ізбр. праці, т. 1, М., 1970; Протченко І. Ф., В. І. Чернишев — учений-мовознавець і методист, «Російська мова в школі», 1977 № 5.
